Розгубленість – це саме той стан, до якого наводять зустрічі з чимось дивним та незрозумілим. Буває, станеш свідком якоїсь дивної ситуації, і прямо не знаєш, як на неї реагувати. Ефект посилюється ще й від того, що зрозуміти логіку того, що відбувається, так і не виходить. Можна довго перебувати в ступорі, але ситуацію треба якось приймати, тому найкраще просто посміятися з неї й не забивати голову нескінченним ребусом, який навряд чи вдасться розгадати.
“Мій чоловік подарував мені блокнот та кістки. Я не знаю, що з цього дратує мене більше і зовсім не розумію, навіщо це зробили.
У ресторані самообслуговування є урна для роздільного сміття. Я майже впевнений, що це не так працює.
“Поверхня, яку моя дівчина вибрала, щоб збирати на ній пазл”
“Цю наклейку подарували моїй дочці на касі у магазині. Я підозрюю, що це жираф, але водночас я ще й дуже в цьому сумніваюся.
“Мій дядько переміщається на колясці й коли він побачив це, то сказав, що зачекає на вулиці”
“Попросив незнайомця зробити фото мене після марафону. Дуже хотів, щоб залишилася пам’ять.
“Жінка щойно дозволила своїм дітям грати у спортзалі, немов вони на ігровому майданчику”
Навіщо робити такий короткий ескалатор?
“Їхав в автобусі, в якому на одному з місць було всього пару сантиметрів для ніг”
“Побачив це диво-крісло вчора в самому центрі Нью-Йорка”
Таким пандусом проблематично користуватися навіть без коляски
Чому б не переклеїти наклейку, коли бачиш, що наклеїв її зовсім не так, як треба?
З такими стрілочками модно сміливо підкидати монетку, щоб та вказала, в який бік треба рухатись
“Якщо це не рекламна інсталяція, то немає жодного здогаду, навіщо так зробили”
Зате на такі колеса набагато дешевше купувати гуму
“Я просто йшов з магазину на паркування і побачив цей витвір мистецтва”
