Шанувальники зручних кросівок і кед не на жарт здивуються, побачивши добірку дивного взуття, яке представлене нижче. Якщо сьогодні у пріоритеті особистий комфорт, то раніше людей турбувала статусність та авторитет, тому вони носили черевики, які гарантовано привертали увагу. Найчастіше в асортименті було взуття на гігантській платформі, зроблене з дерева чи металу. Як прикраси використовувалися дзвіночки, яскраві тканини або різьблення.
На які жертви не підеш, щоб виглядати солідно в очах громадськості. Якщо ви думали, що сучасна мода нещадна, ви сильно помилялися.
Весільні сабо
Дивні дерев’яні туфлі з витягнутим носком з’явилися у французькій долині Бемаль. Чоловіки, готуючись до свого весілля, вирізали таке взуття для своїх наречених. То був своєрідний святковий подарунок. Вважалося, що чим довший носок сабо, тим сильніше кохання нареченого до нареченої.
Котурни
Мистецтво, як і краса, потребує жертв. Щоб театр жив і вистави були повноцінними, у Стародавньому Римі використовувалися котурни. Взуття мало дуже товсту підошву та високі підбори. Це дозволяло акторам, які грали драматичні ролі, залишатися видимими на сцені й зробити свою ходу більш величною.
У повсякденному житті котурни носили багаті люди. Бідолахам взувати їх суворо заборонялося.
Сабо з дзвіночками
Чудернацько прикрашені сабо використовувалися тільки для носіння в будинку. Зображена пара взуття повністю обвішана дзвіночками. Можна тільки здогадуватися, з якої відстані було чути людину, яка її носила.
Чоловіче взуття на високих підборах
Перші туфлі на підборах з’явилися у 16 столітті у Франції. Яскраве та високе взуття носили виключно чоловіки.
Сабо для саун
Таке взуття допомагало не послизнутись під час прийняття водних процедур. Однак далеко не факт, що їхнє носіння забезпечувало хоч якусь безпеку.
Падуки
Найдавніше взуття в Індії, якому понад 5 тисяч років. Виготовлялася з металів, дерева чи слонової кістки. Вважається за священним. Іноді шиповані падуки носять ченці, щоб довести свою вірність богам.
Туфлі-лотоси
Понад 10 століть у Китаї існувала традиція бинтування ніг дівчатам. Її мета – формування мініатюрної стопи, що нагадувала формою квітку лотоса. Процедура серйозно деформувала ноги китаянок, призводячи до жахливих наслідків. Привабливою вважалася дівчина, розмір ноги якої не перевищував 7 сантиметрів. На фото можна побачити різницю між розмірами китайських туфель і звичайних.
Чопіни
Чопіни з’явилися в епоху Відродження. Мода на взуття проіснувала недовго, оскільки вона була незручною та травмонебезпечною. Висота деяких моделей сягала 50 сантиметрів. Як правило, такі туфлі носили багаті люди, щоби виділитися з натовпу.
Кломпи
Кломпи – традиційне взуття в Голландії. Виготовляється із дерева. Було поширене серед рибалок та фермерів. Сьогодні випускається переважно як сувенірна продукція. На нижньому фото зображені голландці у традиційних черевиках, 1900 рік.
Дерев’яні сандалі
Ці незвичайні сандалі на платформі належали султану Фумо Омарі, який носив їх приблизно з 1890 по 1894 рік.
Намакшин
Найдавніше японське взуття було відоме ще 220 року н.е. Його не носили повсякденно, а використовували лише за дощової погоди для захисту ніг від вологи.
Пулени
Складно знайти щось незвичайніше, ніж кулени. Цей вид взуття був затребуваний у Європі з 1340 до 1470 року. Дивні туфлі з витягнутими шносками користувалися популярністю не тільки завдяки своєму виду, але й через простоту виготовлення. Їх носили всі верстви населення. Довжина носків деяких кулен досягала 50-60 сантиметрів. Нормально ходити у такому взутті було неможливо, тому часто їх кінці підв’язували шнурками до пояса.
Тецу-це – взуття ніндзя
Японці та китайці – майстри з винаходу незручного взуття. Особливу увагу серед дивних моделей привертають залізні гета — спеціальні черевики для тренування ніндзя.
Гета важили десятки кілограмів і обов’язково скріплювалися між собою ланцюгом. У такому залізному пристрої ніндзя повинен був регулярно проходити по кілька кілометрів.
Попри те, що дивна мода на гігантські підбори футуристичних форм залишилася в минулому, сучасні дизайнери запозичують деякі ідеї того часу для втілення своїх проєктів.