Погодьтеся, досить типовий сюжет для моторошнуватої розповіді: «Не міг заснути, я крутився в ліжку, до тих пір, поки на мене не стрибнув кіт. Я заспокоївся. До тих пір, поки не згадав, що у мене немає кота!» А ось люди, які викладають фотографії в групу в Фейсбуці «My house, not my cat» («Мій будинок, не моя кішка») виявилися в схожих ситуаціях, тільки їх історії зовсім не страшні, а милі. Дивіться самі:
«Мій будинок, але не мій кіт. Приходить, щоб розділити зі мною яєчню вранці»
«Пішла на кухню, щоб дістати білизну з пральної машини, і побачила 5 кішок. Але у мене їх 3!»
«Моя кухня, але не мій величезний кіт»
«Ця маленька леді заходила провідати цього ранку»
Вона була так зацікавлена камерою, що я навіть подумала, що вона збирається схопити її і сфотографувати мене!
«Я виглянула у вікно і у мене новий відвідувач, ахаха, чому сусідські кішки завжди приходять до мене додому?»
Ніколи раніше не бачила цього маленького пухнастика, поняття не маю, хто він.
«Моя тераса, не мої кішка та собака! Сьогодні вранці мене відвідали вихованці сусідів!!»
«Мій будинок, не мій кіт»
Моя дівчина запитала мене, навіщо я посадив білого кота в нашу пральню, я не зрозумів, про що вона говорила, і тоді вона прислала фото. Ми полюбили цього кота, тепер він частина родини.
«У мене є кіт, він зліва. Справа – не мій кіт. Він дуже хотів би бути моїм котом. І я теж цього хотів би. Але мій кіт проти, і його господарі – теж»
«Не мої коти. Зробила їм постіль, було шкода, що лежать на каменях »
«Мій сарай, не моя кішка. Називаю її подружкою мого чоловіка. Вона приходить до нього вранці та ввечері»
«Вакуум повернувся! Він же містер Чіпс. Це не один з моїх котів»
«Клео (праворуч) привела свого брата»
Я намагалася погодувати її з руки, але вона збила ласощі з моєї долоні. Вони стають все більш цікавими!
«Це мій стакан води, це мій будинок, але це не мій кіт п’є мою воду в моєму будинку, це сусідський кіт Тед!»
«Це мій будинок, але… не мій кіт. Вперше бачу цього чоловіка»
«Я чекала цього дня все життя»
Займаюся своїми справами, дивлюся Netflix, чоловік хропе у мене на колінах, і раптом краєм ока помічає цього пухнастика. Ми перезирнулися. Я привіталася, пухнастий подивився ще трохи, а потім зайшов в спальню, щоб обнюхати! А через пару хвилин пішов. Може, він ще повернеться, щоб привітатися.
