Одного разу, оминаючи свої володіння, один російський фермер знайшов чотирьох крихітних безпорадних кошенят у себе в сараї.
Вони були ще зовсім маленькі і сліпі і без належного догляду їм судилося загинути, тому фермер вирішив взяти їх із собою і доглядати за ними, поки ті не встануть на ноги.
Незважаючи на те, що зовні вони виглядали як кошенята звичайної домашньої кішки, все ж вони мали деякі особливості забарвлення, які змусили фермера звернутися до співробітників Даурського заповідника, що знаходився неподалік. Там і визначили, що насправді це кошенята манула — дикого лісового кота. Цей вид хоч і не набагато більший звичайної кішки, але все ж таки має більш кремезну статуру і деякі характерні особливості.
Співробітниками заповідника було вирішено забрати кошенят до себе, де їм підшукали дві прийомні мами, які прийняли їх як своїх.
Коли маленькі манули підросли, настав час випустити в дику природу, їх забезпечили нашийниками з радіопередавачами і відпустили.
Але манули не впоралися, вони втратили свої нашийники і не змогли знайти достатньої їжі взимку. Коли їх знайшли співробітники заповідника, тварини дуже схудли. Було вирішено залишити їх у себе до весни.
Весною вони були випущені знову і вже благополучно адаптувалися до диких умов.
