Якщо вам здається, що у світі багато зла та жорстокосердя, то ви будете абсолютно праві. Але без темряви немає й світла, тому варто лише уважно озирнутися і ви побачите, що добра навколо набагато більше. Нехай воно зовсім невелике і локальне, але все ж таки таке важливо для нас усіх, адже саме життя і складається з дрібниць. Сьогодні ми хочемо поділитися знімками, які супроводжували своїми світлими історіями, хай і іноді трохи сумними, але такими теплими.
Після того, як жінку госпіталізували, ці рятувальники залишилися в неї вдома, що приготувати вечерю її п’яти дітлахам
«Я продав свою вантажівку, щоб врятувати життя моєму псові»
«Якби в мене була суперздатність, то хотів би літати»
«Я запросив би дітей з усього світу пограти зі мною та моїми сестрами, а потім попити чай», — Мохамед, сирійський біженець у Лівані.
У коридорі Техаської старшої школи всі школярі зібралися для одних великих обійм
І все заради того, щоби підтримати студента, мама якого програла у битві з раком.
Це Джеймс Харрісон, і він протягом 60 років щотижня здавав свою кров
Завдяки цьому він врятував 2,4 мільйони немовлят. А все через унікальні антитіла в його крові, які допомагають захистити дітей від гемолітичної хвороби.
Мама завжди залишається мамою
«Мій тато протягом кількох років працював щодня більш ніж по 15 годин на добу»
«І все заради того, щоб одного разу здійснити свою мрію та відкрити свій ресторанчик. На фото він здобуває кулінарний ступінь».
«Мій батько став людиною-поводирем для нашого сліпого песика, якому виповнилося 14 років»
«У дереві, що впало, було виявлено гніздо дятлів»
«Щоб врятувати птахів, було ухвалено рішення вирізати секцію дерева та примотати до сусіднього. Це спрацювало, бо невдовзі прилетіла мама-птиця і спокійно стала висиджувати пташенят».
«17 років тому я все-таки зробила це!»
Поліцейські із Саудівської Аравії роздають квіти жінкам у перший день, коли їм було офіційно дозволено керувати автомобілем
«Моєю метою було здобути вищу освіту до того, як мені виповниться 100 років»
Що ж, я зробив це на 33 роки раніше. Вчитися ніколи не пізно!”
«Коли мені було 5 років, я подарував своєму батькові «кільце», зроблене зі звичайного брелка. Через 22 роки батько все ще носить його»
«Цьому чоловікові 72 роки і він щодня приходить сюди з портретом своєї померлої 7 років тому дружини, тому що раніше це було їхнє місце»
«Цю міні-лавку спорудив мій дідусь, коли мені було 5 років, щоб я міг нарівні з батьком займатися спортом»
«Мій випускний та наша 91-річна вчителька»
«Подяка собаки, врятованої від присипання – безцінна»
«Цей чоловік витратив частину свого робочого часу, щоб пояснити хлопчакам у чому полягає його робота та процес укладання асфальту»
