Домашні тварини – чудові хлопці! З ними весело і не самотньо, вони завжди готові підняти настрій, і їхні мордочки шалено чарівні. Але в кожному звірку змалку сидить маленьке чортеня, яке, залежно від виховання піднесеного людьми, згодом поступається місцем розсудливості та повазі чужих інтересів, або ж перетворює тварину на тирана і негідника. Сьогодні ми поговоримо про тих собачок-котиків, які з власної волі або збігу обставин стали на темний бік.
«Відібрав м’ячик своєї сестри, ще й сів їй на голову»
“Цей маленький негідник їсть мій сендвіч, стоячи на шматку хліба, який я йому запропонував”
«ТОБІ! Серйозно??»
«ЩО ЦЕ У МЕНЕ НА ГОЛОВІ»
«Коли Тімбер хоче лягти на своє улюблене ліжко, він просто сидить на Медді, поки вона не піде»
Його улюблене заняття
«Куриця моєї тітки, Бабблгам, має звичку намагатися пролізти в машину. Цього разу вона нарешті пробралася»
«Моя тітка помітила її, коли була вже на півдорозі до роботи (45 хвилин їзди). Також Бабблгам відклала яйце, перш ніж моя тітка встигла відвезти її додому».
«Дивіться, я капелюх»
«Твоя помада? Ні не бачив”
Щастя кота – це…
“Вона вкрала собачу іграшку і не віддає”
“Сьогодні весь день не бачив сестру, де ж вона?”
«Пропав учора. Сьогодні ввечері прийшов додому — за дві години після того, як я надрукував дорогі листівки. Свин»
Коли брат псує твій день народження
«Кожен. Раз. Пасивно-агресивний кіт, який натякає мені на те, що я погладшав»
«Звичайно! Ти можеш тут сісти. Молодець, що запитав»
Він вважає, що зараз не час для пазлів
«Ой, вибач, я тебе не помітив»
Смачне масло
“Все твоє – моє, людино”
